На Харківщині колишній афганець урятував півсотні пасажирів автобуса від вибуху, після того, як забрав гранату без чеки в нетверезого чоловіка.
17 травня, під час звичайного рейсу з Харкова до Чугуєва в салоні між собою посварилися чоловік та жінка. Чоловік витяг гранату, а жінка почала кричати. Водій автобуса запевняє, що чоловік був нетверезий.
"Він у цивільному був, у нього було посвідчення УБД. Злегка напідпитку він був, п'яних ми не пускаємо", - розповів він.
Шофер змушений був зупинити автобус. Далі події розгорталися вже на зупинці посеред траси. Люди у паніці почали вибігати з автобуса. Вийшов з нього і чоловік із гранатою у руках. Чеку викинув просто на узбіччя у траву.
У тому самому автобусі їхав і Юрій - ветеран афганської війни, на якій утратив ногу. Він одразу зрозумів, що граната бойова і, не вагаючись, кинувся на захист людей.
"Поки він руку ось так тримав, на витягнутій руці. Граната була у нього у руці, без чеки, думаю, почекаю. Коли вона трошки опустилася вниз, в цей момент я перехопив двома руками, збив з ніг, потім потихеньку руку розтиснув, затиснув чеку", - розповідає чоловік.
Інші пасажири скрутили буяна. Чеку знайшли в траві та вставили назад у гранату, але Юрій усе одно не випускав боєприпасу з рук. Найбільше боявся, що вона здетонує.
"Чотири секунди - і все! Я ще думаю, куди її кидати, тут зупинка, тут пустир, там ярок, але двісті метрів ураження! Я вже думаю, вона піді мною нехай залишиться", - підкреслює колишній військовий.
Вибухотехніки доїхали за годину. Їм довелося розгинати зведені судомами пальці героя. Гранату знешкодили, а чоловіка, який погрожував пасажирам, затримали.
"Правопорушником виявився 58-річний мешканець Чугуївського району. Його допитали, він співпрацює зі слідством", - розповіла прес-офіцер Харківського відділу поліції Вікторія Зінов'єва.
Чи справді чоловік із гранатою був учасником війни на Сході, у поліції не повідомляють. А от що пасажири не постраждали, впевнені - лише завдяки Юрію. Сам герой себе таким не вважає та каже, що на його місці так учинив би будь-який справжній чоловік та офіцер.
Прес-служба Вінницької обласної Спілки ветеранів війни в Афганістані
15 травні минула 31-а річниця із дня початку виведення військ з Афганістану.
Відповідно до Женевської угоди передбачалось, що половину радянських військ буде виведено з 15 травня по 15 серпня 1988 року, а решту – до 15 лютого.
Тож у день пам’ятної для афганців дати, члени Гайсинської районної спілки ветеранів Афганістану на чолі із головою спілки Володимиром Свіріпою та за участі отця Сергія, який до речі, теж учасник бойових дій в Афганістані, провели панахиду за загиблими на цій війні бойовими побратимами-земляками та померлими від отриманих там поранень у мирний час, а також освятили пам’ятні плити під назвою «Вони пішли з життя у мирний час», встановлені на прилеглій території музею.
 |
 |
Далі афганці рушили до пам’ятної стели «Мій біль Афганістан» та до пам’ятного знаку біля обеліску Слави, де поклали квіти та запалили свічки у знак великої поваги та шани до полеглих побратимів.
 |
 |
 |
 |
Також того дня Володимир Свіріпа вручив афганцям Сергію Стасюку та Василю Козелу почесні нагороди – медалі Української Спілки ветеранів Афганістану «Честь. Мужність. Пам’ять».
 |
 |
Ірина Щербіна, завідувач музеєм ветеранів війни в Афганістані.
ЗІ СВЯТОМ ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ!
Дорогі ветерани!
Шановні співвітчизники!
Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) прийміть щирі вітання з нагоди Дня пам’яті та примирення і 74-ї річниці Великої Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні!
Все більше часу минає відтоді як ви, дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни, зуміли здійснити неймовірне – навічно увійти в історію людства як переможці коричневої чуми – фашизму.
В с. Жерденівка вшанували пам'ять героя.
25 квітня 2019 року виповнилося 35 років з дня загибелі нашого земляка - Олександра Чорноволика, бійця під час війни в Афганістані, уродженця с. Жерденівка Гайсинського району.
Представники Гайсинської районної спілки ветеранів Афганістану на чолі з головою Володимиром Свіріпою спільно з сільським головою Миколою Кучеруком цього ж дня відвідали родину загиблого героя, поспілкувалися з його матір’ю та побували на могилі загиблого побратима, де запалили свічу пам’яті та вшанували світлу пам’ять про Олександра Чорноволика хвилиною мовчання.
ВІТАЄМО З ВЕЛИКОДНЕМ!
Дорогі ветерани!
Шановні співвітчизники!
Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) щиро вітаю вас з найбільшим християнським святом – Воскресінням Христовим!
На Вінниччині буде створено «Музей Мужніх», але не в «ЯМІ»
В обласній державній адміністрації під керівництвом заступника голови обласної державної адміністрації Ігоря Івасюка відбулась перша організаційна нарада щодо заснування в м. Вінниця обласного музею мужності «Музей Мужніх» – спільної експозиції про всіх тих, хто став символом мужності та незламності українського народу, хто своїм особистим подвигом та героїзмом утверджував незалежність і суверенітет України.
А саме про героїзм і подвиги учасників бойових дій в Афганістані, учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, Героїв Небесної Сотні, воїнів АТО/ООС та представників силових структур.
Згадаємо..
34 года назад 21 апреля 1985г. в ходе ожесточенного оборонительного боя в Мараварском ущелье Афганской провинции Кунар погиб 31 советский разведчик первой роты 334 отдельного отряда спецназа ГРУ ГШ.
В результате засады две группы спецназа оказались отрезанными от основных сил двойным кольцом противника и оставшись без прикрытия с гор, погибли в бою смертью храбрых.
Силы противника четерехкратно превосходили наши.
Основной костяк - опытные наемники-пакистанский спецназ “Чёрные аисты”
ЗВЕРТАЄМОСЬ ПРО ДОПОМОГУ
Після повернення з чергової поїздки в зону ООС (АТО) у Анатолія Кондюка стався обширний інфаркт. Є потреба в тривалому курсі лікування (на жаль пізно діагностований інфаркт). За результами обстеження рекомендовано провести оперативне лікування.
Традиція, яка зародилася більше тридцяти років тому
В далеких вісімдесятих роках минулого століття обласна молодіжна газета «Комсомольське плем’я» опублікувала серію репортажів про загиблих в Афганістані воїнів, які поховані на території області, серед інших матеріалів була розповідь про Сергія Гаврилюка – командира мотострілецького взводу, що героїчно загинув, рятуючи своїх підлеглих, під час ворожої засідки в районі перевалу Саланг.
В результаті пошукової роботи учні Глибочанської восьмирічної школи Тростянецького району відшукали батьків Гаврилюка Віктора Тарасовича та Ольгу Степанівну, які мешкають в смт. Крижопіль. З того часу зав’язалася дружба між учнівським і вчительським колективами школи та батьками.